Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 910/1719/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Полянського А.Г.,розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.03.2016у справі№ 910/1719/14 Господарського суду міста Києва за позовомДочірнього підприємства "Фуршет Регіон"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна"простягнення 1067173,01 грн.за участю представників сторін:

позивача: Спасибко А.В. (представник за дов. від 01.03.2016 б/н), Козирь А.О. (представник за дов. від 11.05.2016 №712),

відповідача: Коршак С.В. (представник за дов. від 07.06.2012 №500),

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Фуршет Регіон" (надалі - ДП "Фуршет Регіон") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (надалі - ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна") в якому з урахуванням клопотання просило суд стягнути з відповідача 1 067 173 грн. за договором добровільного страхування майна юридичних осіб № 251.9938265.0047 від 13.07.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2015, повний текст якого підписаний 27.03.2015, у справі № 910/1719/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 позов задоволено.

Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи не підтверджується факт порушення позивачем правил пожежної безпеки під час утримання спірного нерухомого майна.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилається на неналежне дослідження судами обставин справи, а саме, зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій неналежним чином дослідили постанову про закриття кримінального провадження від 07.09.2013 винесену Ленінським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, в якій зокрема зазначено, що при проведенні досудового розслідування встановлення точної причини пожежі не виявилось можливим та даних, що вказували на порушення правил пожежної безпеки, отримано не було.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2012 позивач як орендар та Дочірнє підприємство "Строй-Маркет Груп" як орендодавець уклали договір оренди № 117-2012, відповідно до умов якого ТОВ "Строй-Маркет Груп" передало, а позивач прийняв у тимчасове платне користування об'єкт нерухомого майна - будівлю торговельного центру, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 26-б, загальна площа якого складає 4 882,1 кв.м..

13.07.2012 позивач як страхувальник та відповідач як страховик уклали договір добровільного страхування майна юридичних осіб №251.9938265.0047 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси позивача, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном.

Перелік застрахованого майна за Договором міститься в Додатку №1 до Договору та включає, в тому числі, будівлю, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 26-б. У вказаному додатку сторонами також погоджено, що застрахованим у вказаній будівлі є внутрішнє та зовнішнє оздоблення, торгове та технологічне обладнання та товарні запаси.

Пунктом 1.5 Договору встановлено страхові випадки, до яких, серед іншого, належать пожежі (в т.ч. задимлення, що її супроводжує, включаючи виділення сажі і корозійного газу, підпал) включаючи збитки, що виникли внаслідок заходів для гасіння пожежі і для запобігання її розповсюдження, підпал, удару блискавки, вибуху.

Згідно п. 1.2 Договору строк його дії встановлений з 00 години 00 хвилин за Київським часом 21.07.2012 до 24 години 00 хвилин за Київським часом 20.07.2013.

03.07.2013 стався страховий випадок - пожежа застрахованого майна, що сторонами не заперечується та підтверджується складеним уповноваженими представниками сторін 04.07.2013 актом огляду застрахованого майна.

Актом про пожежу від 03.07.2013, складеним уповноваженим представниками ГУ ДСНС України в Луганській області, встановлено ймовірну причину пожежі - необережне поводження з вогнем невстановленими особами.

Технічним висновком №68, складеним дослідно-випробувальною лабораторією ГУ ДСНС України в Луганській області за результатами дослідження спірної пожежі, встановлено, що найбільш імовірною причиною спірної пожежі могло бути займання горючих матеріалів, розташованих на рівні підлоги рампи, від дії малокалорійного джерела запалювання (недопалок, іскра).

Постановою про закриття кримінального провадження від 07.09.2013, винесеною слідчим СВ Ленінського РВ ГУМВС України у Луганській області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12013030050004467 від 03.07.2013, закрито в зв'язку з відсутністю в діянні невстановлених осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.

Виконаним на замовлення позивача ТОВ "Ай Експерт" (сертифікат ФДМУ № 13756/12 від 27.08.2012) звітом про незалежну оцінку вартості матеріального (майнового) збитку, завданого власнику майна, що виник в результаті пожежі за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 26-Б ТЦ Фуршет, встановлено, що вартість матеріального збитку щодо елементів внутрішнього оздоблення будівлі з ПДВ становить 391 149,40 грн., а вартість матеріального збитку щодо товарно-матеріальних цінностей без ПДВ становить 746 459,28 грн.

З наявної в матеріалах справи копії Заяви про настання збитку слідує, що позивачем відповідача про спірний страховий випадок повідомлено 08.07.2013, однак листом № 7197-31 від 06.11.2013 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за наслідками спірної пожежі, пославшись на те, що експлуатація застрахованого майна страхувальником проводилася з порушенням вимог Правил протипожежної безпеки, що призвело до виникнення події, що і послужило підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування передбачені ч. 1 ст. 991 ЦК України та ч. 1 ст. 26 Закону України "Про страхування".

Також, ч. 2 ст. 991 ЦК України та ч. 2 ст. 26 Закону України "Про страхування" встановлює, що договором страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхової виплати, якщо це не суперечить закону.

В пункті 2.10.7 Договору встановлено, що причиною відмови відповідачем у виплаті страхового відшкодування є невиконання позивачем умов Договору, що призвело до страхового випадку.

Згідно з п. 2.12.4.6 Договору позивач зобов'язаний забезпечити відповідні умови зберігання та експлуатації застрахованого майна з дотриманням Правил протипожежної безпеки та/або Правил збереження чи перевезення вогненебезпечних та вибухових речовин і предметів.

Відповідно до п. 2.12.1.5.3 Договору відповідач має право відмовити позивачу у виплаті страхового відшкодування в разі, якщо застраховані приміщення або приміщення, де перебуває майно, не обладнані відповідно до затверджених норм та вимог пожежної безпеки, та ця невідповідність встановленим нормам та вимогам стала безпосередньою причиною настання страхового випадку.

З матеріалів справи слідує, що саме з посиланням на пункти 2.10.7 та 2.12.4.6 Договору відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, зазначивши про те, що експлуатація застрахованого майна позивачем проводилась з порушенням вимог Правил протипожежної безпеки, що призвело до виникнення події, і вказаний факт підтверджується виконаним на замовлення відповідача ТОВ "Українські незалежні судові експертизи" дослідженням, за наслідками проведення якого складено Висновок № 000174/2.

Для з'ясування питань чи порушував позивач при експлуатації спірного майна Правила протипожежної безпеки та, у випадку таких порушень, чи були вони причиною спірної пожежі, ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 призначено у справі судову пожежно-технічну експертизу, за наслідками проведення якої складено Висновок експерта № 6429/14-47, яким встановлено відсутність фактів невідповідності приміщень магазину "Фуршет" вимогам діючих нормативних актів з питань пожежної безпеки.

Судом встановлено, що згідно змісту всіх наявних в матеріалах справи висновків щодо причин спірної пожежі, а саме: технічного висновку № 68, складеного дослідно-випробувальною лабораторією ГУ ДСНС України в Луганській області; висновку за результатами пожежно-технічного дослідження № 00174/2, складеного ТОВ "Українські незалежні судові експертизи"; та висновку експерта КНДІСЕ № 6429/14-47, причиною спірної пожежі було потрапляння в осередок спірної пожежі (рівень складованого пожежного навантаження на розвантажувальній рампі) малокалорійного джерела запалення (запаленого сірника, тліючої сигарети або цигарки тощо).

Також, згідно постанови слідчого Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області від 07.09.2013, даних, які б вказували на порушення правил пожежної безпеки, отримано не було, з огляду на що кримінальне провадження було закрито в зв'язку з відсутністю в діянні невстановлених осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Дослідивши наявні у справі докази та правильно застосувавши норми матеріального права, господарський суд попередніх інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушення позивачем правил пожежної безпеки, які могли бути причиною виникнення пожежі, та неправомірності відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування і, як наслідок, про задоволення позову щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі судом апеляційної інстанції. Згідно з приписами частини 2 цієї норми до юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка доказів та встановлення обставин, відхилених господарським судом при розгляді спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п.1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення коли визнає, що вони прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішенні та постанові, і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 у справі № 910/1719/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський